Сульфат марганцю, марганець сернокислий

Сульфат марганцю (марганець сернокислий) являє собою кристалічний порошок або кристали від білого до блідо-рожевого кольору, добре розчинні у воді. Сульфат марганцю застосовують як мікроприлад. В овочеводстві захищеного ґрунту використовується для основного заправлення ґрунтів. Кристалічна форма сприяє рівномірному розподілу добрива та тривалій його дії в ґрунті.  

• Форма: кристалічний
• Паковання: 25 кг

Особливості. Марганець сернокислий містить понад 30% марганцю в складі. Цей елемент є дуже важливим для нормального розвитку рослин, оскільки його дефіцит має серйозні наслідки:

• Листова плямистість
• Опіки
• Хлороз (порушення хлорофілу та уповільнення фотосинтезу)
• Уповільнений ріст
• Слабке цвітіння

Переваги

• Підвищує врожайність на 15% вже в перший сезон застосування
• Збільшує цукристість продуктів
• Подовжує термін зберігання врожаю на 10-15%
• Стимулює розвиток родючих пагонів
• Забезпечує правильне протікання вегетаційного періоду
• Повністю розчиняється водою

Сфера застосування. Сернокислий марганець можна вносити на всіх етапах розвитку рослини. Дозування має враховувати всі особливості ґрунту та рослини, оскільки в кожного індивідуальна потреба в цьому живильному елементі. На захищеному ґрунті добриво рекомендується вносити як основне. Не буде зайвим поєднувати його з калійними, азотними та фосфорними добривами. У поєднанні з останнім показує високу результативність під час внесення восени в передпоєвий ґрунт. Позакореневе підживлення краще проводити в безвітряну погоду в ранкову або вечірню пору, рівномірно розпиляти розчин на листі.

До культур, чутливих на марганець, належать: кукурудза, цукрова буряк, картопля, зернобобові, овочеві та плодово-ягідні культури. На каштанових ґрунтах марганцеві добрива підвищують урожай зерна ярової пшениці та ячменю — на 2-5 ц/га, насіння гірчиці — на 1,1 ц/га. Застосування сульфату марганцю дає надання врожаю зеленої маси кукурудзи 50-80 ц/га. Залежно від типу ґрунту та умов вирощування застосування сульфату марганцю підвищує урожай коренеплодів на 25-40 ц/га, водночас вміст цукру в коренях збільшується від 0,3 до 0,95%. На чорноземних ґрунтах урожай винограду збільшується на 20-30%, сахаристість ягід — на 1-2,5%, також знижується кислотність соку.

Сульфат марганцю неабияк підвищує стійкість сільськогосподарських культур до різноманітних захворювань, наприклад, у томатів — до бурої плямистості, пшениці — до фузаріозу та бурої іржі листя, підвищується легкість сільськогосподарської продукції під час зберігання.

У разі нестачі марганцю в рослин з'являється світле забарвлення листя, знижується інтенсивність фотосинтезу, синтез цукрів і аскорбінової кислоти, зменшується їх вміст у плодах. Також важливо, що під час вапняння ґрунтів марганець переходить у малодоступну для рослини форму.

Сульфат марганцю застосування

Сульфат марганцю вносять спільно з азотними та фосфорними добривами MAGIC Dripfert 20-20-20+TE  (весний) і фосфорними (осінь) Magic Dripfert 13-40-13+ TE під час підготовки ґрунту до посіву (посадки) залежно від агрохімічних показників ґрунтів із розрахунку:

• Огірки, томати — 5-10 г/10 м²
• Овочеві, ягідні, декоративні культури 12-15 г/10 м²
• Плодові дерева 25-40 г/10 м² пристойного кола

Корневі підживки (свічно з азотними добривами):

• Огірки — 3-5 г/10 м², 1 раз на 10-15 днів
• Томати — 3-5 г/10 м², 1 раз на 10-20 днів

Позакореневе підживлення — обприскування робочим розчином 1,5-2% у період вегетації (формування плодів і коренеплодів) 1 раз на 3-4 тижні, витрата робочого розчину загальноприйнятий.

Застосовують 0,1% розчин сульфату марганцю як позакореневе підживлення гороху, квасолі, буряків, а також у разі попереднього оброблення насіння. У захищеному ґрунті добриво застосовується як водний розчин концентрацією 0,1-0,2% через системи поливання, дощування або крапельного поливу.

  Марганець сернокислий  1-водний застосовується Також:

- як електроліт під час отримання MnO2 і Mn;
- як компонент барвників у текстильної промисловості;
- як каталізатор в органічному синтезі, зокрема, виробництві синтетичних жирних кислот;
- як компонент для приготування преміксів і комбікормів, використовуваних під час годування тварин;
- як мікроприлад у сільському господарстві